“Поштові” книги та книжкові поштарі

9 жовтня – Всесвітній день пошти, а святкувати в Україні будемо протягом Міжнародного тижня пошти.

Не дивлячись на те, що наразі пошта в більшості випадків асоціюється з «електронкою», а паперові листи взагалі стали уособленням романтики, поштова служба не здається, а навпаки, модернізується, з’являються нові приватні поштові сервіси, що допомагають легко отримувати посилки з далеких країн. Сучасна пошта в багатьох країнах активно працює в секторі логістики, банківських послуг, розвиває інформаційні технології, гібридну пошту і електронну комерцію тощо.

Тож, маємо серйозне професійне свято, яке не оминула увагою і література. За висловом Карела Чапека –  «Пошта – місце таємниче і досить небезпечне». А ми спробуємо згадати книги, де героями, що долають цю небезпеку, виступають поштарі або листоноші.

Класичний «книжковий» листоноша – звичайно, поштар Пєчкін із Простоквашина, улюбленець малечі та джерело афоризмів для дорослих. А ще – пан Колбаба із «Поштарської казки» Карела Чапека про поштових гномиків та загадкове нічне життя поштарського відділення.

А що з дорослою літературою? Поки що згадується класика – «Поштамт» Чарлза Буковскі, «Листоноша» Девіда Бріна, «Поштова лихоманка» Террі Пратчетта, «Листоноша завжди дзвонить двічі» Дж. Кейна. Хоча в останньому творі – це не герой, а, швидше символ в назві – як невідворотність покарання за скоєне зло.

Хто знає більше “книжкових” поштарів та пошту? Пригадайте і напишіть! 🙂