Читачі рекомендують книги від Українського інституту книги
Відгук Нємцевої Олени на книгу Лорі Голс Андерсон «Говори».
Гостросоціальний роман написаний у формі щоденника тринадцятирічної дівчинки. На перший погляд, у ньому показано звичайне шкільне життя американського підлітка, який не надто добре комунікує з вчителями, батьками й друзями. Та на цьому тлі перед читачами постає страшна реальність, у якій панує лицемірство, байдужість, егоїзм, емоційне й фізичне насильство… Приголомшливий роман Андерсон засновано на її власних спостереженнях та яскравих образах, завдяки чому авторці вдається привернути увагу до роздумів ображеного підлітка.
Мої враження від книги «Говори» Лорі Голс Андерсон:
“Можливо потрібно було дати цій книзі іншу назву, наприклад ” чому підлітки мовчать? ” або ” Чому важливо говорити НІ!”
Трохи дивно, але тема замовчування про насильство зустрілася мені у двох книгах підряд. Насильство – це велика проблема, нажаль мама, тато, викладачі у школі не помічають серйозності стану дитини. І це все із-за повсякденного життєвого руху, коли батьки ставлять роботу на перше місце, а дитину на другий план, банально забуваючи про її існування. Саме в такі моменти діти готові розповідати про свої проблеми і почуття малознайомим людям. Книга написана від імені дівчинки Мелінди, це її розповідь, думки, почуття. Дівчина, яка мовчить про те, що сталося з нею на вечірці. Про трагічну подію здогадатися не важко, сюжет взагалі то простий. Книга з перших сторінок має реалістичний опис взаємин дитини з однолітками, з батьками, вчителями. Хоч це і Америка, не думаю, що людські відносини суттєво відрізняються. Як різниться те, що говорить Мелінда вголос і про що вона думає! (Як ??? як почути дитину?) Дуже сподобалася сюжетна лінія про вчителя малювання, по суті це вийшла арт-терапія, і це єдина людина, яка вірила в Мелінду. Дуже рекомендую книгу всім батькам підростаючих дітей. Хоча відповідей вона не дає, але хоча б змушує задуматися, прислухатися, звернути увагу, про що мовчить ваша дитина.