«Потаємні куточки душі» Євгенія Соломки
12 липня, у Всесвітній день фотографа, у відділі літератури з мистецтва Сумської МЦБ ім. Т. Шевченка відкрилась фотовиставка Євгенія Соломки «Потаємні куточки душі».
Завдяки фотографам можна поринути в далекі краї, цікаві місця, нечувані простори та подорожувати у часі, а їх світлини потім змусять кожного посміхнутися або затамувати подих. Тому таку роботу по праву можна назвати мистецтвом.
Євгеній Соломка народився 18 грудня 1981 року у м. Ромни Сумської області. Навчався в Роменській ЗОШ №7. Дитинство пройшло у теплому сімейному колі. У 11 років йому подарували перший фотоапарат, який зачарував юнака. Це стало основним захопленням. Відтоді де б він не бував, з ним завжди фотоапарат. Євгеній хотів подорожувати різними країнами і фотографувати навколишній світ, мріяв, щоб його світлини зачаровували своєю справжністю.
Закінчивши школу, Євгеній вступив до Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на факультет іноземних мов. Після навчання працював учителем у Роменській ЗОШ №3. З появою перших цифрових пристроїв, придбав одну з найкращих моделей фотоапарату і продовжив займатися улюбленою справою. Згодом змінив професію викладача на посаду системного адміністратора на підприємствах. Постійно проводить фотосесії для рідних та друзів, фотографує весілля, ювілеї та свята. Але професіоналом себе ніколи не вважав.
У 2020 році доля привела його до Роменської бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича, де здійснив давно омріяний власний проєкт. Історія рідного міста через призму фотокамери Євгенія – це поєднання минулого і сьогодення.
Євгеній не вважає себе професійним фотографом, лише аматором. У його творчому доробку нараховується 5 персональних виставок та понад 20 групових, він є автором групи у фейсбуці для мистецтвознавців, краєзнавців та поціновувачів історії «Рідний край через призму об’єктива: минуле та сьогодення».
У кожну фотографію митець вкладає ніби частину своєї душі. Мистецтво фотографії існує тому, що сама реальність спонтанно створює якісь моменти істини і краси.
«Завдання фотографа – інтуїтивно відгукнутися і відобразити такий унікальний момент. Ситуацію, коли автор часто не в змозі передбачити, що у нього вийде, важко собі уявити в якомусь іншому мистецтві, крім фотографії, хіба тільки ще в поезії. Вірші виникають спонтанно, народжуються в підсвідомості з випадково почутого слова або співзвуччя. Вони «зустрічаються» в один єдиний момент часу і створюють гармонійну картину, повну взаємозв’язків і нюансів».
З цим висловом Олександра Лапіна неможливо не погодитися. Мить і рядки віршів доторкаються до потаємних куточків душі і гармонійно співіснують на виставці Євгена Соломки.
Сьогодні Євгеній не мислить свого життя без фотографії не тільки в побутовому аспекті, а й в культурному, прагне удосконалювати рівень майстерності, брати участь у виставках, фестивалях і конкурсах для фотографів різноманітних напрямків.
Запрошуємо переглянути фотовиставку, яка триватиме до 31 липня.