Нове захоплююче видання з літературознавства від УІК
«Критик завжди стоїть перед вибором: написати те,
що він думає, чи зберегти хороші стосунки з письменником»
критиКИЦЯ Тетяна Трофименко
Читальна зала центральної бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка отримала справжній путівник у світ дивного сучасного українського літературознавства критикеси Тетяни Трофименко «Окололітературне. Усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу» в рамках Програми поповнення фондів публічних бібліотек від Українського інституту книги.
Цікавий, веселий та і не нудний відгук на цю неординарну книгу написала бібліотекар читального залу Наталя Устименко.
“Люблю читати – багато і все підряд. Читач я невибагливий і досить довірливий, тому мої критерії відбору книг дуже прості: щоб було цікаво і гарно написано. Такі книжки щоразу важче знаходити. Тому хочу поділитися з вами своєю черговою знахідкою. Це збірка рецензій критикеси Тетяни Трофименко «Окололітературне. Усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу». Ну, здавалося б, – літературна критика, що там взагалі може бути цікавого??? Подивимося… Отже, зі стосу нових книжок руки першою вихопили цю, тому що – обкладинка! Почала гортати – так, те, що треба: ціла купа різних комічних малюнків, котики там всілякі… (художник і дизайнер обкладинки Оксана Васьків). На обкладинці – багатообіцяючий заклик: «Літературознавство – це не нудно, це весело , цікаво…». «Та невже? – сказав мій скепсис. – Таке ми бачили не одного разу, а потім засинали на третій сторінці…» Почала читати і – не заснула на третій сторінці! Більше того – на шостій в мене було «ха-ха», а на одинадцятій – «ха-ха-ха». Ну от подобається, коли пишуть зрозуміло і дотепно! Що ще можна знайти в «Окололітературному…», окрім котиків і дотепності: дуже короткий і дохідливий огляд стилів і напрямів української літератури від 10 до 21 ст. «Як ми дійшли до сучукрліту»; власне рецензії на твори Сергія Жадана, Марії Матіос, Ліни Костенко, Василя Шкляра та ін. (до речі, згадується про «Іловайськ» Євгена Положія та «2014» і «Химери Дикого поля» Владислава Івченка); огляди літпроцесу…. І ще багато чого цікавого… Від себе скажу, що було досить несподівано і пізнавально порівнювати власні враження від прочитаних творів з думкою фахівця. Звичайно, ця збірка не висвітлює повної картини того, що зараз відбувається в літературі, але не дасть потонути в цьому бурхливому морі, це точно. І незаперечний бонус – унікальний авторський стиль. Не нудно!”