Експрес-огляд книги Тамари Горіха Зерня “Принцип втручання”
Про свої враження від прочитання книги Тамари Горіха Зерня “Принцип втручання” розповідає бібліограф центральної бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка Людмила Понкратова: “Мені дуже сподобалося читання. Для мене воно виявилося, наче оголеним нервом головної героїні, емоції переповнювали, особливо наприкінці твору. Клубок підступав до горла, наверталися сльози… Якщо брати детективну складову (як було заявлено), погоджуюсь, що безпосередньо детектив розпочався ближче до кінця твору, також є явні перебільшення, але все це перекриває образ, характер, самоіронія, сила головної героїні, її біль, як і біль інших, скалічених на війні людей… Емоційна складова твору для мене перекрила всі інші “огріхи”. Я оцінюю книгу за емоціями, які вона залишає після прочитання, яке вона справляє на мене враження, над чим змушує замислитися…”
«Принцип втручання» – це детектив. І одночасно не-детектив. Це драма і комедія, смішна до сліз і зворушлива до ненависті історія. Це книга, на якій можна ворожити. Або різко закрити і кинути в обличчя ворогу, хай навіть твій ворог дивиться на тебе із дзеркала. Героїня книги – жінка з дірою у грудях. На тому місці, де мало б бути серце, у неї діра та є ще таємниці, які з одного боку нас не вбивають, а з другого чомусь не поспішають робити сильнішими. Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка і математика, ось її безпечна гавань, ось світ, у якому вона задає власні правила гри і почувається у безпеці. І з цього світу формул і рівнянь її висмикує прохання. Прохання, яке неможливо відхилити. Але і погодитися теж неможливо, тому що це якось дивно. І абсолютно нелогічно. І ще трошки смертельно небезпечно.