Золоті ключі Покрови: цікаве народознавство

14 жовтня православні святкуватимуть Покрову Пресвятої Богородиці. Це свято – одне з найважливіших у християнській традиції. Його повна назва – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Бібліотекарі відділу літератури з мистецтва Сумської ЦМБ ім. Т. Шевченка пропонують ознайомитися з цікавими фактами про свято, його особливості та важливі прикмети:

Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок з вторгнення київського князя Аскольда на Візантію. Жителі візантійської столиці звернулися з молитвою і проханням про порятунок до Богородиці. І вона, за розповідями, з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Врятоване місто увірувало в силу молитви, а Аскольд зі своїм військом, шокований тим, що відбувається, прийняв християнство.
Саме свято символізує захист, який дає щира молитва. Покрова залишається важливим елементом в іконописі, що пояснює віруючим важливість віри та силу молитви. Омофор, як частина одягу єпископів є нагадуванням богословам про важливість захисту слабких і заблукалих. На покривалі зображують хрести і носять поверх решти церемоніального одягу.
Ще в дохристиянський час, саме в цей період, коли перший іній, і навіть перший сніг покривав землю, наші предки святкували зустріч осені та зими. Це було головне свято врожаю. Якщо рік був урожайний і мирний, то і зима очікувалася благополучна і спокійна. Традиційно в цей період починали справляти весілля, адже польові роботи були закінчені, а комори повні.
Прив’язка до збору врожаю з часом відійшла на другий план. Свято набуло більш глибокого змісту. Оскільки православні вважають Богородицю своєю заступницею перед Богом, в день Покрови вони просять у неї захисту і допомоги. Можна і навіть потрібно на Покрову просити у Богородиці здоров’я і сил.
Всі головні обряди 14 жовтня виконувала жінка, господиня будинку. В цей день кожна мати намагалася захистити дітей покровом від усіх бід. Для цього, тримаючи в руках ікону Богородиці, жінка ставала на лаву, щоб опинитися над близькими, як колись у храмі Діва Марія з покривом з’явилася у повітрі над віруючими. Всі діти в родині, незалежно від віку, опускалися на коліна, і мати казала: Як Цариця Господня покровом землю всю накриває, так і я плід лона свого накриваю від усякої напасті. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Щоб прожити зиму в достатку і теплі, проводили обряди. У цей день господині перший раз розводили вогонь у печі, причому обов’язково використовували гілки плодових дерев – щоб наступного року сади дали хороший урожай, а сім’я процвітала. А ще – щоб в оселі завжди було тепло і затишно.
До свята Покрови утеплювали житло і пекли млинці. Перед тим, як сідати за святковий стіл, господиня обходила всі кутки з тарілкою і тільки після цього, прочитавши молитву Пресвятій Богородиці, пробувала їх на смак. Також для застілля пекли спеціальний Покровський коровай, яким пригощали всіх родичів і сусідів. А залишки короваю сушили і ховали до Великого посту.
На Покрову, як і на інші релігійні свята, заборонена домашня рутинна робота. Не можна займатися прибиранням і пранням. Краще в цей день не шити і не вишивати. Заборонено виконувати ремонтні та будівельні роботи. Особливими заборонами можна вважати заборону давати гроші в борг. Також не можна відмовляти сватам. Дівчина, що відмовила в цей день, ще три роки не вийде заміж. Бажано не готувати в свято і відкласти всі глобальні справи до вечора або до наступного дня.
Для дівчат і хлопців починалася пора посиденьок, коли довгими осінніми та зимовими вечорами дівчата пряли та вишивали під народні пісні.
Вважається, що Пресвята Богородиця бере під свій захист молоді родини, тому весілля й вінчання намагалися справляти саме в цей день. Одна з відомих традицій полягала в тому, що в ніч на Покрову молодята замість матраців споруджували собі ложе з 21 житнього снопа. Це було своєрідною гарантією щасливого сімейного життя.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. Саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Люди помітили особливості, пов’язані з цим днем, створивши прикмети, які досі підтверджуються:

Якщо на Покрову відлітають журавлі, то зима буде ранньою і холодною.
Якщо дуб і береза на Покрову скинуть все листя, то рік буде легкий, а якщо не все – до суворої зими.
Звідки на Покрову вітер дме, з тієї сторони і чекай перші морози.
Якщо на Покрову вітер південний – зима буде теплою, північний і східний – холодною, західний – сніжною.
Якщо на Покрову падає сніг, то і на Дмитра (8 листопада) піде сніг, а якщо снігу не буде, то і на Катерини (7 грудня) снігу не буде.
Яка погода на Покрову, такою вся зима буде.
Якщо на Покрову перетопити піч яблунею, то всю зиму в будинку буде тепло.
Покрова прийшла – посиденьки привела.
Якщо дітей на Покрову облити водою через сито, вони менше будуть хворіти.
Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.
Сніг у весілля на Покрову – щастя молодим.
Сильний вітер на Покрову – буде багато наречених.
Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.
Якщо господиня напече багато млинців, то в зимову холоднечу в будинку буде тепло.

Для бажаючих розширити свої знання про традиції, звичаї та обряди нашого народу ми пропонуємо ознайомитися з наступними виданнями, переглянувши відео огляд етнографічної літератури «Нема переводу добрим звичаям народу».