Голос кримських татар. 76-річниця трагедії кримськотатарського народу

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

18 травня Україна відзначає День пам’яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу. У 76 річницю трагедії кримськотатарського народу відділ літератури з мистецтва центральної міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка підготував для читачів добірку фільмів, пісень і книг про народ, який в 1944 році позбавили життя, Батьківщини і рідного дому.

18 травня 1944 році з півострова в Середню Азію був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано майже 200 тисяч осіб, з яких протягом перших півтора років від голоду і хвороб померло близько 46%.

Це був безпрецедентний злочин геноциду сталінського режиму над цілим народом. “За принципом колективної відповідальності” весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два дні – 18 і 19 травня 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

Фільми про кримських татар

“Хайтарма” (2013, режисер Ахтем Сеітаблаєв)

Перший кримськотатарський художній фільм, назва котрого в перекладі означає “Повернення”, зняв українець кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв, який також став виконавцем головної ролі. Картина розповідає про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – дату початку сталінської операції по депортації кримських татар з їх рідної землі. У центрі сюжету фільму – військовий льотчик-винищувач, гвардії майор, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан, який 16 травня 1944 року разом з фронтовими друзями відправляється в триденну відпустку в рідну Алупку, де зустрічається зі своїми численними родичами. А о 4 годині ранку 18 травня на його очах починається операція НКВС по примусовому виселенню з Криму його рідного кримськотатарського народу, в тому числі і всіх його близьких.

“Чужа молитва” (2017, режисер Ахтем Сеітаблаєв) (Трейлер фільму)

Український історико-драматичний фільм також зняв режисер Ахтем Сеітаблаєв. У своїй кінострічці він показав історію, засновану на реальних подіях, в якій розповідається про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Аріфову. Під час Другої світової війни вона, ризикуючи власним життям, двічі врятувала 88 єврейських дітей-сиріт від нацистів і НКВС. Зйомки фільму почалися в 2016 році і, через анексію Криму, в основному проводилися в Грузії. Також кілька сцен було знято в Україні та Ізраїлі.

“Додому” (2019, режисер Наріман Алієв) Трейлер фільму

Українська стрічка “Додому” стала четвертою роботою молодого українського режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва. Світова прем’єра фільму відбулася у конкурсній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю (2019 р.). На Одеському міжнародному кінофестивалі, де відбулася українська прем’єра, фільм « Додому» виборов Гран-прі – Золотого Дюка. У фільмі розповідається про історію кримського татарина і його двох синів, які поїхали до Києва після анексії Криму. Один з них помирає на початку фільму, через що батько приїжджає до Києва, щоб забрати його назад до Криму і поховати згідно з мусульманськими традиціями. У той же час інший син не розуміє рішення батька і потреби дотримання традицій. Головну роль виконав відомий український актор і режисер – Ахтем Сеітаблаєв.

Пісні про кримських татар

«Kozak system» ft Elvira Sarykhalil “Битим склом”

Кліп і пісня були оприлюднені в 2015 році на основі кадрів фільму Ахтема Сеітаблаєва “Хайтарма”. Автором тексту став Олександр Положинський, а татарського тексту – Номан Челібіджіхан.

Джамала “1944”

Одним з найбільших досягнень української музичної індустрії стала композиція Джамали “1944”, з якою вона перемогла на 61-му пісенному конкурсі Євробачення (2016 р.). Пісня присвячена трагічним подіям минулого, зокрема депортації кримськотатарського народу. У ній можна почути як англійську мову, так і кримськотатарську.

Книги про кримських татар

“Омріяний рай” 2014 року, Лілі Хайд

Автором книги стала британська письменниця Лілі Хайд, який протягом 10 років збирала історії про кримських татар в Україні. Події в книзі відбуваються на початку 90-х біля Бахчисарая в Криму. У своїй роботі автор намагалася показати історію татар, “без яких немає історії України”.

«Півстоліття опору. Кримські татари від вигнання до повернення” 2017, Гульнара Бекірова

Українська письменниця, яка, за сумісництвом, є істориком кримських татар, видала політичний нарис, повна назва якого “Кримські татари: 1941-1991 (Спроба політичної історії)”. У ній вона присвятила сторінки трагічному періоду історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життя вигнанців на чужині і довгу, тяжку і жертовну боротьбу за повернення на батьківщину.

Живопис кримсько-татарського народу

Рустем Емінов Картина Рустема Емінова «Поїзд смерті»

Цикл «Депортація» Рустема Емінова, що складається з 20 картин

Про депортації 1944 року практично немає візуальних документів – ніхто не фотографував, не знімав кінохроніку. Тому художнику, який замислив зафіксувати цей злочин, довелося спиратися на людську пам’ять, на розповіді батька і матері, депортованих з Алушти. Заслуга Рустема Емінова в українському, а також і в пострадянському і світовому образотворчому мистецтві полягає в тому, що він першим з художників звернувся до теми депортації кримськотатарського народу і створив цілісну художню панораму народної трагедії.