До Дня Героїв радимо прочитати книгу присвячену героїчному минулому України

Завдяки карантинному вільному часу вдалось швидко прочитати майже тисячо сторінковий роман-панораму «Букова земля» відомої української письменниці, лауреатки Шевченківської премії, народної депутатки України Марії Матіос.

     Книга описує історію західної частини України – рідної землі авторки – Буковини «… це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше повязаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри повстають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Географія подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна».

      Захопливі життєві сюжетні лінії  окремих героїв книги переплітаються в історії цього краю. Кохання, зрада, переслідування, випробування історичними подіями захопить кожного  читача. Емоційна, насичена народними мудрими перлами мова роману тримає інтерес до останньої сторінки цього грубезного видання.

   І все-таки, чому цю книгу можна віднести до творів, що належать до теми героїв.

Головна її дея, на мою думку,  – природна потреба людини захищати і збагачувати свою землю, свою батьківщину, свій рідний край, свою державу. Адже тільки рідна Україна є прихистком і опорою для  самих українців. За неї загинули мільйони людей, віддали свої життя за її збереження, за незалежність і за її процвітання. Вдячність їм повинна бути у  нас – їхніх нащадків, інакше історія нам не простить, буде повторюватись по колу знову і знову  для вивчення нами необхідних уроків. Ця книга багато чому вчить. Історія Буковини – це частина історії України. Автор віддала шану своїй рідній землі і своїм землякам.

    На прикладі кількох родин Марія Матіос показую історію заселення нинішньої Буковини з середини вісімнадцятого століття, розвиток цього краю в девятнадцятому столітті і тяжку боротьбу за рідну землю в двадцятому. Наприклад, родина Дарія Берегівчука описана автором з часів Австро-Угорської монархії, де та проживала  на хуторі Сірук  аж до наших днів, а один з її представників – Петро Берегівчук – один із тих, хто пішов з Майдану захищати Україну і загинув в 2014 році в Станиці Луганській, борючись за звільнення своєї землі, бо Донбас – то земля українська і Берегівчука туди як і інших його побратимів   за їх словами  «… ніхто не змушував, не призивав, не кликав – лиш добра воля і великий гнів зібрав там добровольців».

     Важка історія Буковини, як і історія всієї України. Особливо страшні буремні катаклізми  в ХХ столітті, коли західно-українське підпілля боролось за звільнення своєї землі аж до 1963 року і було майже винищене тільки завдяки широкій практиці радянської дисредитації підпільників ОУН-УПА, завдяки великій кількості спецагентури, зрадників…. і про це теж розповідається в романі «Букова земля». Автор використовує велику кількість документів з архівів СБУ, а також подає щоденники українських повстанців, усні свідчення тощо. Важко читати ці рядки. Та знати їх потрібно. Як підкреслює сама Марія Матіос «Не знати – погано. Знати – ще гірше, бо знати – означає мати силу. Правильно розпорядитися своїми знаннями – штука велика. Хоча подекуди й небезпечна». Прочитайте і будете знати!

                                                          Олена Мартюшова, заст.директора Сумської міської ЦБС