Дмитро Кешеля “Родаки”. Читач рекомендує

Читач бібліотеки-філії №6 рекомендує “Читаймо, нашу сучасну українську літературу”. Сьогодні огляд книги Дмитра Кешелі “Родаки”.

“Довго не хотіла писати про цю книгу. У кожної людини є щось, що не хочеш показувати іншим, щось настільки приватне, своє, ну як у Горлума із “Володара кілець” – “Моя прєлєсть!”. Для мене це враження від книги Дмитра Кешелі “Родаки”. В українській сучасній літературі так ніхто не пише. На таке читання рідко щастить. Особлива насолода це мова. Я такої мови не чула. І, мабуть, почувши, спершу б й не зрозуміла. О цю мову зламається гугл перекладач. І навіть зараз я називаю квасолю – пасуля, а мармелад – мармуляда. Це мова закарпатського села десь біля Мукачево. Тут у селі Небесі живе хлопчик Митрик, дідо Соломон, баба Фіскарошка з козою Танкісткою, учитель пан Фийса. Саме вони творять розповідь. А ще тут є свої Наполійон, Гітлєрка, Сусанін, Гебельс… Події відбуваються в 1950-х роках. Поруч із смішними, веселими пригодами показане тяжке життя селян при радянській владі, поламані долі, фатальність життя. Всі вони люблять життя, мають свою філософію, що допомає їм вижити в нелегких умовах. А ще ця книга нереально смішна і разом з тим фантастично – поетична. Раніше для мене читати такі лірично – сентиментальні описи було надзвичайно важко. Кешелю я прочитала два рази. Якщо вам сумно та депресивно – читайте “Родаки”. Ви не будете сміятись, Ви будете реготати вголос, так, що сусіди позбігаються.”

Читайте онлайн або слухайте роман у виконанні автора