Добрі новини з Аральского моря від Ірени Карпи

Для письменника немає тупих чи злих людей –

є лише яскраві чи не дуже персонажі на їх основі.

Ірена Карпа

Ірена Карпа є однією з найбільш епатажних постатей та топовим автором сучасного українського мистецтва. Письменниця, журналістка, співачка, активний громадський діяч, телеведуча, фотомодель, акторка, режисер і т. д. – це все про неї.

Одні називають її творчість купкою сміття на звалищі української літератури, інші – готові слідувати її прикладу і черпають з її книг натхнення і нитки для пошуків сенсу життя. Але і перші і другі говорять про неї: хвалять, критикують, лають або зводять в ранг видатних особистостей.

Ірена Карпа – це явище в українській культурі і літературі, яке безумовно заслуговує до себе уваги. Вона не дає забути про неї, постійно провокуючи скандали і суперечності навколо своєї особистості.

Її ім’я добре розтиражовано і асоціюється з чимось що виходить за межі життя обивателя, що і робить образ Карпи таким інтригуючим і привабливим.

Дотепер Карпа продовжує активно видаватися, вражає своїми витівками, створює нові літературні та музичні твори, дуже голосно заявляє про свої погляди на соціально-політичне становище нашої держави. А її твори викликають дуже неоднозначну реакцію публіки.

І ось – ми отримали в бібліотеку новий роман Ірени Карпи “Добрі новини з Аральського моря”.

До написання книги Ірену надихнув переїзд до Франції кілька років тому. Це реальні історії чотирьох українок в Парижі. Всіх героїнь об’єднує українське походження і секрети минулого, проте всі вони хочуть почати нове життя.

Кілька слів від самої авторки про її новий роман:

Роман писався три роки, вбираючи в себе реальні історії реальних жінок. Через це в ньому нема ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, де кожна читачка знайде себе. Хтось буде бісити, хтось смішити, хтось змусить плакати.

Бо в книзі є все: фешн, секс, стиль життя, зрада, втеча, пошук себе, вбивство, інтрига, смак вина і багато-багато Парижа. Хтось їздить на Астон Мартині, а хтось краде монетки, залишені офіціантові на чай. В певний момент долі цих моїх жінок переплітаються, і так – не читайте кінець відразу, щоб не спойлити, хто вбивця. Я люблю їх всіх. У кожній із них є часточка мене. І часточка вас. Тому сміливо пірнайте…

Звісно ж, є частки моїх історій у кожному з головних персонажів. Інакше б вони були неживі. Зрештою, ми завжди пишемо про себе, якщо хочемо, щоби це торкнуло інших. Але загальна «дольова» канва бралася з різних людей: тих, кому стільки ж років, скільки персонажам, хто тусується у правильних місцях і з людьми, яких я хотіла описати.

Богдана от списана з реальної студентки престижного вишу в Парижі, але на моїй пам’яті ні в яких порностудіях Будапешта вона не бувала, і в принципі значно пристойніша за Богдану у книжці.

Психопатка-Хлоя зробила те, що глибоко в душі (чи мілко в коментах у соцмережах) кожен із нас час від часу хотів би зробити: порішити агресора, віднайти справедливість.

«Феменка» в житті виявилася ще більш самостійною, ніж моя Маша, хоча спочатку я хотіла описати таку собі феменку-лямбда, не балувану медійною славою. Та ж ситуація – міксування наших життєвих історій, додавання невигаданих персонажів у вигаданих ситуаціях.

Рита мені найближча, бо вона з них усіх найстарша і найдосвідченіша – в неї є діти, минулі шлюби і розуміння того, що їй треба. Тим не менш, вона теж від чогось втекла у Париж.

Всі тітки в романі різні – від 19-річної «золотої поганої дівчинки» Богдани до 35-річної витонченої Рити. Але у всіх є старі рани, нові надії й способи заарканити «свого» читача й не відпустити його до останньої сторі.

Але Париж – це місто, що складається з безлічі історій, і не факт, що одна з них не стане твоєю. Десь така логіка і в моїх героїнь, і в мене самої. Обожнюю сидіти на терасах із келихом, спостерігати за людьми і підслуховувати їхні діалоги – такого ж не вигадаєш.

Спершу цей роман був якоюсь енною кількістю записок і заміток, навіть не щоденником. Трапилась яскрава картинка – я її фотографую, поки очі роззуті … Тут треба ловити свої враження за хвіст й общипувати зайве пір’я. Потім садити їх в акуратні клітки, і вже потім організовувати зоопарк під назвою Книжка.

Елементи детективу, секс, фешн, вишукані паризькі локації і контрастний душ із панку й дебошу точно не дадуть клювати носом. Ідеально для відпустки, як на мене…

А найбільше я чекаю відгуків живих читачів …

Щоб виконати побажання авторки – достатньо прочитати її новий роман.

Зробити це можна, взявши книгу в Сумській міській центральній бібліотеці ім. Т.Шевченка на дорослому абонементі.

До того ж, маємо інші її твори – і не тільки в центральній бібліотеці, а і в бібліотеках-філіях. Запрошуємо! Можливо, ви відкриєте для себе нового автора – а це завжди захоплива знахідка для справжнього книгомана!

? Перелік творів Ірени Карпи за Електронним каталогом Сумської МЦБС

Використано матеріали з Yakaboo